Вакцинація: захистіть найдорожче – власне здоров’я та життя

Мова йшла про важливість вакцинації, календар щеплень, дотримання холодового ланцюга техніки введення вакцин. Про це у своїх доповідях говорили О. Задорожна, начальник управління лікувально-профілактичної допомоги департаменту охорони здоров’я, С. Комар, медична сестра Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні. Вони ділилися з колегами усіма практичними напрацюваннями, адже аудиторія в залі була – медичні сестри з районних, міських лікарень та обласного центру.  Тобто ті, хто безпосередньо здійснює щеплення, працює з пацієнтами, першими надає допомогу.

Які щеплення і коли саме їх необхідно здійснювати кожній окремій групі пацієнтів, планування обсягів вакцинації у своєму виступі акцентувала  увагу  перед присутніми обласний тренер з імунопрофілактики, відповідальна за імунопрофілактику Гайсинського ЦПМСД  О. Татарчук.

Аналізуючи правила проведення вакцинації,  окремо для кожного виду щеплень, медики знову покроково проходили всі професійні маніпуляції: на що звернути увагу при вимірюванні шкірної реакції (роздивитися, пальпувати, відмітити краї папули, правильно виміряти).

Серед порад із запобігання захворюваності на поліомієліт проводити профілактичні щеплення у відповідності до календаря щеплень, вчасно виявляти випадки паралічу серед дітей, дотримуватися особистої гігієни.

Сказ – смертельно небезпечна хвороба. В історії медицини немає жодного офіційно зареєстрованого випадку одужання. Що робити в момент звернення постраждалого, як і чим обробити рану, послідовні кроки, які необхідно зробити, щоб не втратити дорогоцінний час. Які антирабічні вакцини при цьому застосовуються, скільки доз необхідно ввести людині, графік та періодичність, місце введення вакцини, особливості зберігання вакцини – буквально всі нюанси стали предметом розмови учасників конференції. А оскільки хвороба призводить до 100 % смерті, протипоказань немає, і навіть стан алкогольного сп’яніння не є протипоказанням. Хоча, згідно з інструкцією, алкоголь не можна вживати після щеплення 6 місяців мінімум.

Окремо йшла мова про реакцію після введення вакцини, про те, що вагітних вакцинувати можна, і звичайно, про щеплення дорослих.

Дорослі потребують вакцинації, вакцинація не закінчується дитинством – говорили виступаючі. Її потребують усі дорослі, і здійснюється вона за віком, за бажанням та епідпоказами. Після 18 років робити щеплення необхідно кожні 10 років життя. Вакцинуючи дорослих, можна захистити їх від гепатиту А, гепатиту В, вірусу папіломи людини (ВПЛ), грипу, кору, краснухи, менінгококової, пневмококової інфекції, правця, дифтерії, кашлюку, вітряної віспи, оперізуючого герпесу.

 Аналізувалася також тема вакцинації людей похилого віку та людей з хронічними захворюваннями. Так, наприклад при епідемії грипу, тих, кому за 50, краще вакцинувати щороку. Для профілактики правця та дифтерії також передбачена ревакцинація кожні 10 років життя.  Розглядалася також тема хто не може бути вакцинованим: ті, у кого алергія на компоненти вакцини, тяжко хворі, вагітні (живими вакцинами).

Несприятливі події після імунізації, комунікація з пацієнтами – тема докладного виступу начальника відділу лікувально-профілактичної допомоги ДОЗ ОДА Тетяни Бондаренко. Вона розповідала про те, як створюються вакцини, аналізувала всі летальні випадки, що трапилися після введення вакцин і ті причини, які насправді відіграли патову роль у житті пацієнтів і наголосила, що у в ряду випадків причиною смерті були інші чинники, а власне несприятливі події після введення вакцин трапляються надзвичайно рідко. Лікар детально  розповіла про звичайний та очікуваний побічний ефект при вакцинації. І підкреслила, що часто припускаються помилки, говорячи про зв’язок між вакцинацією та несприятливими подіями: збіг подій у часі, не означає причинного зв’язку.

Акцентувалася увага присутніх на те, що умови зберігання вакцин впливають на її ефективність. І техніка введення вакцин впливає на безпеку та ефективність вакцинації. Якою може бути реакція на введення (легкою чи тяжкою), перша допомога, яка має надаватися пацієнтові, реакції, зумовлені страхом вакцинації (непритомність, судоми, гіпервентиляція, блювота – у дітей молодшого віку) – усі дії медперсоналу опрацьовувалися згідно з медичними протоколами.

Докладніше Т.В. Бондаренко зупинилася на тому, хто найбільше схильний до непритомності, чи можна попередити непритомність і травми, пов’язані з ними, після імунізації.

Колеги-медики отримали конкретні настанови, як попередити масові непритомності, як правильно себе вести у кожній ситуації; проводилася також робота над програмними помилками, виявлення і виправлення яких є надзвичайно важливими і можуть бути пов’язані з конкретним медпрацівником, або конкретним лікувальним закладом, або навіть з одним флаконом вакцини.

Розпізнавання анафілаксії, клінічний перебіг, ознаки та симптоми, невідкладні заходи надання допомоги, алгоритм дії медперсоналу – про все крок за кроком було сказано перед колегами.

Лікар-імунолог Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, голова ГО «Батьки за вакцинацію» Наталія Гриньова докладно зупинилася на питаннях показань та протипоказань до проведення імунізації.

Типові ситуації, майстер-клас  з проведення вакцинації, і навіть психологічні поради медикам – організатори постаралися поділитися усіма напрацюваннями, власними знаннями, практичними навичками з тим, щоб показати, що від  впевнених і кваліфікованих дій на місцях залежить успіх імунізації населення, а отже і покращення громадського здоров’я.