Як зазначила головний спеціаліст відділу лікувально-профілактичної допомоги населенню обласного департаменту охорони здоров’я Алла Гайдаш, основною темою конференції є реформування протитуберкульозної служби в Україні, а саме – зміни фінансування системи фтизіатричної служби, розвиток лабораторної мережі, запровадження інноваційних протитуберкульозних препаратів та нових методів діагностики.
Питанням стратегії оптимізації протитуберкульозної допомоги говорила лікар-фтизіатр відділу координації програм лікування державного управління «Центр громадського здоров’я МОЗ України Ольга Зайцева.
Вона розповіла, що в Україні розроблена Стратегія ліквідації та План боротьби з туберкульозом до 2035 року.
-План передбачає зниження смертності від туберкульозу на 95% до 2035 року, зменшення захворюваності на 90%. При цьому жодна з сімей, де є хворі на ТБ не повинна нести катастрофічні витрати під час лікування, - наголосила під час виступу Ольга Зайцева.
Також фахівець додала, що виконання такого плану стане можливим завдяки ефективним профілактичним заходам, розвитку системи громадського здоров’я, активному виявленню ТБ та його діагностиці, оптимізації мережі лабораторій, реорганізації надання допомоги, запровадження нових клінічних протоколів лікування. Зокрема, обласні протитуберкульозні заклади повинні стати комунальними некомерційними підприємствами.
-Це будуть центри, що об’єднуватимуть всі заклади охорони здоров’я, які надають протитуберкульозну допомогу на рівні області. Метою цих змін має стати збільшення кількості пацієнтів, які отримують лікування на амбулаторному етапі, окрім тих пацієнтів, які мають бактеріовиділення та важкі форми ТБ, - наголосила Ольга Зайцева.
Профілактичні заходи полягають у розбудові системи громадського здоров’я, розробці регіональних програм та імунопрофілактиці.
- Сектор громадського здоров’я забезпечуватиме потужну інформаційну роботу з населенням у питаннях профілактики та запобігання туберкульозу. Ефективність профілактичних заходів полягає у роботі з пацієнтами, що знаходяться у групах ризику, у розробці регіональних програм. Важливим аспектом є вакцинація, – говорить фахівець.
До переліку варто додати своєчасну діагностику захворювання та доступ до таких послуг. Важливою є розробка нормативної бази, яка передбачала б відповідний пакет послуг та досліджень, створення клінічного маршруту пацієнта на рівні кожного закладу.
Про нові підходи до надання медичної допомоги хворим на туберкульоз в тому числі на хіміорезистентний в умовах реформування протитуберкульозної служби у Вінницькому регіоні розповіла заступник головного лікаря з медичної частини ВОСТМО «Фтизіатрія»Світлана Андрушенко.
-У 2018 році у Вінницькій області зареєстровано 826 нових випадків захворюваності на туберкульоз і область знаходиться серед п’яти регіонів України, в яких цей показник має тенденцію до зростання. Позитивним є те, що 80% пацієнтів з чутливим до антибіотиків туберкульозом - виліковується. Дещо інша ситуація з мультирезистентним туберкульозом, який вилікувати значно важче, – говорить Світлана Андрушенко.
В області успішно впроваджуються інновації у лікуванні таких форм захворювання.
-На Вінниччині працює молекулярно-генетичний метод діагностики туберкульозу, який дозволяє виявити мультирезистентність до препаратів ще у молекулах ДНК. Така технологія є у вінницьких центрах первинної допомоги і в чотирьох районах – Вінницькому, Могилів-Подільському, Гайсинському і Тульчинському.
Далі учасникам семінару представили іновації в лікуванні пацієнтів із нечутливим до антибіотиків туберкульозом. Фтизіатри та сімейні лікарі спільно зі спікерами розглянули клінічні питання щодо ведення нових протитуберкульозних препаратів та активний моніторинг безпеки їх використання. Усі охочі отримали вичерпні відповіді на запитання, що цікавили фахівців.