Її учасники – головні лікарі області лікувально-профілактичних закладів всіх рівнів ознайомилися з презентацією системи розвитку телемедицини на регіональному рівні.
Відкриваючи нараду, в.о. директора департаменту охорони здоров’я Вінницької ОДА Надія Марусяк зауважила, що впровадження реформ медицини неможливе без застосування передових ІТ-технологій, тому спочатку мова йшла про телемедицину, і зокрема про досить успішний досвід запровадження проекту телемедицини на теренах Одеської області, де нещодавно ефективно запрацював Регіональний телемедичний центр.
Провідний фахівець відділення впроваджень компанії «ІТ4 Medical» Андрій Головань детально ознайомив присутніх з принципом роботи новоствореного телемедичного центру Одеської області, розповів про те, як саме працює телемедична платформа Medinet, про її переваги – це і оперативне вирішення діагностики у складних пацієнтів, тактики лікування у пацієнтів з віддалених районів, про можливість підвищення кваліфікації лікарів первинної ланки шляхом отримання нових знань у процесі консультування, зрештою це комплексне покращення якості наданих медичних послуг. І, що важливо, збережений час лікаря та пацієнта, та й чимала економія коштів з обох сторін. Серед переваг також відзначалися: управління пацієнтопотоком, керування ресурсів, оцінка якості роботи лікарів та формування звітних форм.
Окрім того, системне ІТ-рішення для ефективної взаємодії всіх ланок медичної допомоги на рівні області забезпечує сучасний зв’язок між лікарями первинної медичної допомоги та лікарями-спеціалістами.
Фахівці ІТ-компанії розробника продемонстрували, як саме працює алгоритм взаємодії телемедичної платформи, зв’язуючи у єдину ефективну взаємодію різні рівні медичної допомоги. Так, медсестра/фельдшер проводять прийом у віддаленій місцевості та за допомогою електронної картки надсилає дані сімейному лікареві.
Сімейний лікар, переглядаючи дані, у разі необхідності звертається з запитом на телекомунікаційний центр у плановому чи ургентному порядку.
Регіональний центр телемедицини призначає фахівця для консультації, який надаючи послугу, формує висновок та оперативно надсилає заключення на спеціалізований медзаклад обласного рівня, чи районного рівня, або спеціалізований медзаклад третього рівня. Безумовно виграє при цьому пацієнт.
За результатами 5 місяців роботи телемедичної системи в Одеській області близько 90 медзакладів були під’єднані в єдину систему, було проведено, починаючи з квітня місяця більше 3300 консультацій, більше 400 лікарів пройшли відповідне навчання.
Аналізуючи проблемні питання трансформації ІІ-ІІІ рівнів охорони здоров’я та готовність до укладання угод з НСЗУ, начальник управління лікувально-профілактичної допомоги населенню обласного департаменту ДОЗ Ольга Задорожна проаналізувала хід будівництва сільських амбулаторій. Повідомила, що на стадії завершення будівництво закладів у Піщанському, Ямпільському, Чечельницькому та Літинському районах. Разом з тим, недостатнє співфінансування передбачили на будівництво 2-х амбулаторій у Могилів-Подільському районі.
Окремо зупинилася на ситуації з закупівлею легкових автомобілів для новозбудованих амбулаторій та закупку 4 комплектів телемедичного обладнання у Калинівському та Тиврівському районах.
За впровадженням урядової програми «доступні ліки» Вінниччина займає ІІ рейтингове місце в Україні.
Разом з тим, аналізуючи статистику, посадовець вказала і на місцевості, де робота потребує покращення. Проаналізувала стан фінансового забезпечення препаратами інсуліну.
Також назвала найкращі заклади області, які працюють в системі «e-Health» в рамках програми «Поліклініка без черг»: Подільський центр онкології, Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. Пирогова, Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня.
Начальник інформаційно-аналітичного центру медичної статистики області Василь Железняк презентував колегам проект мінімальних вимог до надання гарантованих медичних послуг за програмою медичних гарантій на ІІ рівні.
Окреслюючи перед головними лікарями медзакладів області кроки, які є критично важливими для підписання договору з Національною службою здоров’я України, Василь Дмитрович нагадав про те, що часу зосталось зовсім небагато, а етапи, які кожна лікарня має встигнути подолати, немало.
Зокрема, реформа передбачає формулювання власного бачення розвитку кожної лікарні (Стратегічний план розвитку лікарні), автономізацію, отримання ліцензії, комп’ютеризацію (де кожне робоче місце має бути забезпечене комп’ютером та фахівцем, який повинен вміти виконувати свою роботу), підключення до електронної системи охорони здоров’я (е-Health), фінансовий план лікарні на наступний період, укладений новий колективний договір та контрактування (підписання договору з НСЗУ).