Налаштування доступності 
Пошук
Організовує науково-практичну конференцію Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, департамент охорони здоров’я Вінницької ОДА, кафедра внутрішньої медицини медичного факультету № 2 ВНМУ ім. М. Пирогова, Вінницький обласний спеціалізований клінічний диспансер радіаційного захисту населення, Могилів-Подільська ОЛІЛ.
Відкриваючи конференцію, головний лікар Могилів-Подільської окружної лікарні інтенсивного лікування Василь Миколюк наголосив, що «Дністрянські терапевтичні читання», які цьогоріч зібралися в одинадцяте – це вже гарна традиція обмінятися досвідом, поглибити свої знання для практикуючих медиків області.
Серед основних лекційних тем висвітлювалися сучасні аспекти лікування серцево-судинної патології, зокрема сучасні вимоги до курації коморбідних хворих з артеріальною гіпертензією і цукровим діабетом. Професор кафедри внутрішньої медицини медичного факультету № 2 ВНМУ ім. Пирогова Вадим Жебель зокрема поділився новаціями у підходах до лікування таких хворих, враховуючи останні досягнення та розробки найкращих кардіологів світу. Вадим Миколайович акцентував увагу колег на деяких рекомендаціях, згідно матеріалів Європейського конгресу кардіологів 2019, який нещодавно відбувся у Парижі, і учасником якого він був сам. І поділився цікавою і необхідною інформацією з присутніми медиками області.
У свій доповіді про абдомінальний больовий синдром в практиці сімейного лікаря к. мед. н., доцент кафедри внутрішньої медицини медичного факультету № 2 ВНМУ ім. Пирогова Алла Гуменюк наголосила, що «з проблемою абдомінального болю щодня стикаються лікарі багатьох спеціальностей, в першу чергу сімейні лікарі та терапевти, оскільки це одна з основних причин звернення хворих. У соціологічних дослідженнях, проведених у Великобританії, досліджено, що 25 % населення відзначає періодичні болі у животі. А біль у животі у США з 2009 року вийшов на друге місце серед найбільш поширених симптомів під час амбулаторних візитів».
Аналізуючи різні типи болю, Алла Францівна зауважила, що основні характеристики болю різної етиології не мають строгої специфічності і дуже схожі між собою, що може призводити до діагностичних помилок і не правильного лікування. Тому абдомінальний больовий синдром вимагає поглибленого діагностичного обстеження хворого для уточнення механізмів розвитку та вибору тактики лікування.
Про раціональні підходи до вибору лікування набрякового синдрому розповідала к. мед. н., доцент кафедри внутрішньої медицини факультету №2 ВНМУ ім. М. Пирогова Ольга Старжинська. І наголосила, що периферійні набряки – четверта за частотою скарга, яка змушує звернутися до лікаря. Ольга Леонідівна також зупинилася на аналізі причин серцевої недостатності (теж глобальна проблема, темпи зростання цієї патології складають 2 млн. випадків на рік). При цьому госпіталізації уже в перших рік хвороби потребують 17-45 % хворих на СН. 20 % таких хворих знову потребують стаціонарного лікування впродовж місяця.
Про те, як лікується кашель при поєднаній патології учасників конференції знайомив професор Вадим Жебель. На прикладі аналізу семи хвороб, клініка яких може починатися з кашлю, Вадим Миколайович детально розповів про хронічний кашель, який діагностується у 40 % населення, його головних причинах та додаткових. До речі, надмірне використання у побуті різних аерозолів, надто сухе чи надто вологе повітря у приміщенні також можуть стати причиною хронічного кашлю. Акцентував увагу колег на тих симптомах, при яких лікар повинен оглянути пацієнта, а не тільки консультувати по телефону, а також лікуванні хронічного обструктивного захворювання легенів. Нових дієвих препаратах, що визнанні на сьогодні ефективними, в тому числі і при лікуванні хронічного кашлю у людей, хворих на діабет.
З сучасними підходами до діагностики та лікування залізодефіцитної анемії учасників конференції знайомила к.мед.н., доцент Алла Гуменюк.
- Анемія як симптом спостерігається у 2 млрд. жителів планети – зауважила Алла Францівна. – І є одним із найпоширеніших патологічних станів. У структурі всіх анемій 80-90% належить саме залізодефіцитній анемії. До найбільш уразливих груп населення належать діти дошкільного та шкільного віку, вагітні жінки, невагітні жінки репродуктивного віку та літні люди.
Вона також підкреслила важливе значення поповнення організму залізом та детально зупинилася на важких для здоров’я наслідках ЗДА, що призводять до порушення функції тканинних ферментів. Так наслідками анемії для жінок є значний вплив на материнську хворобливість, що може призвести до смертності плоду. Існують дані щодо зв’язку з дефіцитом Fe у матері і передчасними пологами, можливе відшарування плаценти і збільшення перинатальної крововтрати, низька маса тіла плода при народженні.
У дітей з ЗДА описані порушення психомоторного та психічного розвитку (зниження концентрації уваги, здатності до навчання). Зупиняючись на найбільш поширених причинах ЗДА, доцент порадила колегам:
- Враховуючи негативний вплив залізодефіцитної анемії у хворих з серцевою недостатністю на прогноз та якість життя, доцільно проводити всім цим хворим обстеження на виявлення дефіциту заліза для обгрунтованого і адекватного доповнення його нестачі.
Про нові стандарти у діагностиці та лікуванні легеневої гіпертензії розповідала у своїй доповіді к.мед.н., доцент Алла Старжинська. Аналізуючи поширеність захворювання, доцент зазначила, що в Україні реальних даних про смертність від легеневої гіпертензії та її різних форм немає. Розпочато створення єдиного реєстру цих пацієнтів. На 2018 рік у ньому зареєстровано 470 пацієнтів. За європейськими даними частка таких хворих складає 50 хворих на 1 млн. населення.
Легенева гіпертензія діагностується як самостійне захворювання або ускладнення іншого захворювання з підвищенням середнього тиску у легеневій артерії вище за 25 мм. рт. ст.
Вона зупинилася на етапах діагностики легеневої гіпертензії з 6-ти хвилинною ходьбою, на загальних рекомендаціях та особливостях лікування таких хворих.
