Топ новини

До уваги мешканців області! 

На Вінниччині розпочала роботу "гаряча лінія" голови облдержадміністрації Сергія Борзова:

0 (800) 21-64-33.

Такий основний меседж озвучив сьогодні голова облдержадміністрації під час наради з керівниками органів управління освітою райдержадміністрацій, міських рад, об’єднаних територіальних громад «Про підготовку до роботи у 2020-2021 навчальному році».

Розпочинаючи нараду, Сергій Борзов наголосив, що початок нового навчального року матиме свою специфіку у зв’язку з поширенням у світі хвороби COVID-19 і пов’язаним з цим карантином з 12 березня, який з початком літа став адаптивним: «В області наразі функціонує 771 заклад загальної середньої освіти. Цьогоріч умови навчання залежатимуть від епідеміологічної ситуації в Україні. Ми всі розуміємо, що  використання лише дистанційної форми навчання  позбавляє всіх учасників освітнього процесу живого спілкування та емоцій. Міністерство освіти і науки України  має намір організувати повернення до звичного режиму навчання, якщо це дозволятиме епідситуація. Наше завдання – створити якомога безпечніші умови в закладах освіти»,- зазначив керівник ОДА.

Сергій Борзов підкреслив, що відповідно до зонування територій по захворюваності на коронавірусну хворобу, навчання у закладах освіти буде проводитись так: у червоній зоні – дистанційно, у жовтій та помаранчевій застосовуватиметься змішана система навчання, у зеленій – звичайна очна школа.

«Вже зараз необхідно закуповувати засоби захисту, продумати чіткий розклад занять, забезпечити вільний рух дітей у приміщенні, систематичне прибирання та провітрювання. Обов’язок керівників закладів освіти - дбати про здоров’я працівників та учнів, створити безпечні і комфортні умови їх перебування у закладі»,- наголосив Сергій Борзов.

Більш детально про завдання та напрямки підготовки навчальних закладів області до роботи у  2020-2021 навчальному році поінформував заступник голови Вінницької облдержадміністрації Ігор Івасюк.

«Щоб якісно підготувати навчальні заклади  до прийому дітей необхідно  у першу чергу провести регламентні роботи всіх систем життєзабезпечення: водо- , газо- та електропостачання, дотриматись умов пожежної безпеки і санітарних вимог. Усе це має бути незалежно від того, яка зона буде визначена для області», - зазначив  посадовець.

Окремо профільний заступник зупинився на аспектах впровадження національного проекту «Нова українська школа», зазначивши, що держава збільшила цьогоріч на 15% фінансування на НУШ (на область виділено 49,7 млн грн,освітньої субвенції, більше 40% з яких вже профінансовано), тож органам управління освітою на місцях, керівникам закладів необхідно консолідувати зусилля аби використати надані кошти на закупівлю обладнання, меблів  тощо.

Наступний важливий проєкт, який вперше реалізується в Україні, стосується налагодження належних умов для роботи харчоблоків у закладах освіти. «Цей проєкт є пріоритетним для нас,- зазначив Ігор Івасюк.

Ще одним пріоритетом було названо організацію роботи медичних пунктів у навчальних закладах, зокрема стоїть завдання укомплектувати їх до початку навчального року всім необхідним, провести моніторинг та вчасне списання медикаментів, у яких закінчився термін придатності.

Більш конкретно на питаннях, що стосуються харчування, питного режиму медичного забезпечення закладів освіти, а також  обов’язкових медоглядів педагогічних працівників до початку навчального року зупинився у своєму виступі виконуючий обов’язки начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Олександр Сорочан.

«Підготовка навчальних закладів до нового навчального року в умовах карантину дійсно не просте завдання. Головне для нас – забезпечити безпечні умови перебування дітей в навчальних закладах. Перше, з чого необхідно розпочати – це перевірка готовності матеріально-технічної бази. Сюди входить якість поточних ремонтів, забезпечення шкільними меблями, облаштування кабінетів початкової школи у відповідності до стандартів НУШ. Також необхідно провести ревізію водогінної мережі та мереж водовідведення і теплопостачання, облаштування і утримання місця для ТПВ. Необхідно провести перевірку готовності фізкультурно-спортивної зони та ігрових майданчиків. Крім того, на початок навчального року – 1 вересня, всі навчальні заклади повинні мати протокол дослідження питної води з показниками, які відповідають нормативам»,- підкреслив Олександр Сорочан.

Голова облдержадміністрації у підсумку зазначив:  «Я ініціював нашу зустріч, запросив відповідальні служби саме для того,щоб ми завчасно і відповідально підготували освітні заклади до зустрічі з дітьми та студентами. Прошу як ніколи відповідально поставитися до цього завдання,- підсумував Сергій Борзов.

Президент Володимир Зеленський наголосив, що медична реформа в Україні має включати підвищення заробітної плати для лікарів та медичного персоналу. Про це він сказав під час відвідання Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит».

«Ми повинні це зробити найближчим часом. Фундаментально. Щоб лікарі хотіли працювати… Перше, що повинна була зробити держава, – це (створити. – Ред.) умови. Умови складаються не тільки з техніки та обладнання. Умови складаються ще із заробітної плати, щоб підняти престиж професії лікаря, дозволити нашим медикам жити комфортно», – наголосив Глава держави.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов погодився, що для якісного лікування медпрацівники мають бути забезпечені гідною зарплатою.

«Треба відверто визнати, що 30 років країна не звертала особливої уваги на зарплату медичних працівників. Вона завжди була на найнижчому рівні. Завдяки вам (до Президента Володимира Зеленського. – Ред.) з першого вересня ми вже піднімаємо цю зарплату. Так, це найнижчий рівень, на скільки ми можемо підняти, але те, що стосується бюджету наступного року, ми, звичайно, повинні закладати зовсім інші показники щодо зарплати наших медичних працівників», – повідомив він.

На думку міністра, справедлива зарплатня лікаря після інтернатури має стартувати від 20-25 тис. грн.

Президент зауважив, що однієї лікарні «Охматдит» недостатньо для забезпечення якісного медичного обслуговування.

«Програма «Велике будівництво» – це не про дороги, а про те, що ми будуємо Україну. Важлива частина цієї програми – мультилікарні, які ми хочемо побудувати в п'яти-шести регіонах України, де буде все», – розповів Глава держави.

Він також відзначив важливість забезпечення лікарень кваліфікованим персоналом.

«Не втратити людей, які у нас працюють – від лікаря до медсестри. Це головне завдання нашого міністра», – додав Володимир Зеленський.

Документ визначає кількісну оцінку основних напрямків розвитку економіки України на найближчі три роки. Відповідну постанову з доопрацюванням у триденний термін Кабінет Міністрів ухвалив на засіданні 29 липня.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства закладає зростання ВВП вже з наступного року. «У документі міститься ґрунтовний аналіз економічних проблем попередніх років, вплив коронакризи на економіку та прогнози розвитку», — зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Очільник Уряду додав, що зростання економіки у наступні роки планується завдяки комплексу факторів. Серед них: розвиток промисловості, збільшення долі переробки в аграрному секторі, програми підтримки малого та середнього бізнесу, покращення бізнес-клімату, а також приватизація.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у Луганській області відвідав Кудряшівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів. Він ознайомився з матеріально-технічною та навчальною базою закладу, оглянув музей школи та поспілкувався з педагогами.

“Школа по-справжньому чудова і дуже важлива для району. Маю надію, що у нас все ж таки буде можливість у нових програмах передбачити кошти на ремонт її покрівлі, щоб діти могли спокійно навчатися”, - зазначив Дмитро Разумков.

Також Голова Парламенту відвідав Луганський обласний фізкультурний центр “Олімп”, де оглянув тренувальну базу закладу та поспілкувався з олімпійськими призерами Луганщини.

“Ми повинні створювати тут належні умови, щоб демонструвати людям з тимчасово окупованих територій, що в Україні жити краще. Маємо створювати тут точки зростання, і особливо важливо це для спортивної галузі у прифронтових районах”, - підкреслив він.

Сергія Борзова дуже чекали в Тростянецькому районі. Виїзний прийом голови ОДА відбувся 29 липня в районному Будинку культури, за участі представників Нацполіції, СБУ та прокуратури області.

«Геть із Тростянця!»,  – скандувала директорові ДП «Тростянецький спирзавод» повна зала обурених людей. 

Емоції вирували протягом усієї зустрічі, попри намагання керівника регіону направити їх у конструктивне русло, щоб віднайти оптимальний шлях вирішення гострого для мешканців громади питання.

Позиція керівництва ДП «Тростянецький спиртзавод»

На початку розмови Сергій Борзов зазначив, що вже відвідав кілька інфраструктурних об’єктів району та, за традицією, власноруч посадив дерево в парку: «Приємно вражений ремонтом будинку культури, ошатним парком. Це чудово, що громада долучається до реалізації спільних проєктів. Також я побував на бардополях Тростянецького спиртзаводу. Барда відноситься до шкідливих речовин 4 класу небезпеки. Ситуація цілком зрозуміла. Ми вже обговорили її з активістами та місцевою владою. Тепер я хочу почути керівника заводу».

Взявши слово, в.о. директора ДП «Тростянецький спиртовий завод» Богдан Білейчук зазначив, що завод знаходиться в стадії банкрутства з 2008 року. В 2015 році розпочалися пошуки інвестора. За його словами, з часом почали відновлюватися робочі місця, погашатися борги по зарплаті та надходити платежі до пенсійного фонду і податкової. Було отримано всі дозвільні документи для виробництва біоетанолу та забезпечено робочими місцями понад 130 осіб.

Керівник заводу зазначив, що підприємство планує здійснити зміни в технологічному процесі, зокрема, установку випарної станції з метою недопущення неприємних запахів від барди мелясної. Таким чином, барда буде доведена до сухих речовин.

Водночас, відповідаючи на запитання керівника регіону про розмір заборгованості по зарплаті, Богдан Білейчук повідомив, що станом на сьогодні вона складає півтора мільйона гривень.

Як зауважила голова Тростянецької ОТГ Людмила Червонецька, підприємство має майже двохмільйонний борг перед місцевим бюджетом.

Мешканці громади вимагали від керівника заводу не замилювати їм очі, а нарешті вирішити проблему, яка з кожним днем постає дедалі гостріше.

Звертаючись до Сергія Борзова, активісти закликали не довіряти пустим обіцянкам, а нарешті покарати винних за багаторічний екогеноцид, який влаштували представники «спиртової мафії».

«Дайте нам дихати!»

Нестерпний сморід із бардополів, підсилений спекою, щохвилини отруює життя і здоров'я тростянчан.

«Люди задихаються, діти втрачають свідомість, так далі жити неможливо. Наступне протистояння може завершитися кровопролиттям», -- неодноразово повторювали обурені тростянчани.

Минулоріч,  доведені до відчаю, люди заблокували роботу заводу. Вони стояли на спиртзаводі 23 доби з однією єдиною вимогою – дотримання свого конституційного права – дихати чистим повітрям. На активістів заведено 18 судових справ, проте керівництво заводу жодним чином не було покарано. Мешканці громади виступили з вимогами зробити аналіз барди, адже тростянчани переконані – то не барда, а продукт хімічної промисловості, який виробляли протягом останніх років.

Позиція керівника обласної екологічної інспекції

Керівник обласної екологічної інспекції Юрій Дубовий зазначив, що обласна екоінспекція разом з громадою смт. Тростянець вже три роки поспіль подає судові позови на діяльність ДП «Тростянецький спирзавод». Останній позов стосувався недопущення використання бардо полів, у зв’язку з відсутністю дозвільних документів. Адже підприємство не має права здійснювати будь-яку свою діяльність без відповідних дозвільних документів. Відповідні документи були виготовлені.

«Сьогодні державою дозволено використання бардополів, полів фільтрації. Така ж ситуація і з цукровими заводами. Єдиним виходом є застосування очисних споруд, які відповідатимуть екологічним нормам», – зауважив Юрій Дубовий.

Позиція голови ОДА

Сергій Борзов запропонував доручити адміністрації спиртзаводу термінове виготовлення екологічного проєкту з рекультивації бардополів та дієвими заходами по утилізації барди. Окрім того, керівництво ДП «Тростянецький спиртзавод» має в найстисліші терміни надати пропозиції голові ОТГ, аби  громада була ознайомлена з планами підприємства щодо встановлення випарної чи біогазової установки. Відповідний проєкт необхідно подати на розгляд екологічної інспекції, яка й зробить фаховий висновок про можливість відновлення діяльності підприємства.

Коли будуть екологічно чисті відходи від виробництва – лише тоді підприємство буде працювати, – така позиція керівника регіону.

«Не спиртзаводом єдиним»

Інша проблема, озвучена під час зустрічі, – підтоплення центральної частини селища Тростянець природніми водами. Однак, проєкт будівництва очисних гідротехнічних споруд на умовах співфінансування з обласного екологічного фонду було розроблено ще у 2016 році, і наразі він потребує коригування.

Таку думку висловив голова ОДА під час  робочої поїздки 29 липня до Тростянецького району. Очільник області оглянув відремонтовану ділянку  дороги С-02-20-21 (Вінниця- Турбів-Гайсин – Велика Михайлівка) та новозбудований мультифункціональний майданчик для занять ігровими видами спорту зі штучним покриттям в с. Гордіївка.

Сергій Борзов висловив глибоке  переконання, що такі майданчики як у Гордіівці, мають бути у кожному населеному пункті, адже найвигідніша інвестиція  для держави – інвестиція в майбутнє дітей.

Варто зазначити, що сучасний спортивний  майданчик було збудовано на умовах співфінансування, відповідно до Урядової програми будівництва багатофункціональних ігрових майданчиків для заняття ігровими  видами спорту.  Гордіївський сільський голова Володимир Штефанюк коментує: «Вартість будівництва, згідно з проектом, була 1,5 млн грн. З місцевого бюджету, тобто із коштів сільської ради с. Гордіївка, виділено  50% співфінансування і ще 750 тис грн.  виділив  обласний  бюджет. Але  проектом не враховані були деякі  важливі позиції – такі як облаштування трибун тощо. Після коригування вартість будівництва зросла на 650 тис грн,  кошти віднайшли у місцевому бюджеті та залучили допомогу благодійників».

 Гордіївська громада  невелика, нараховує близько 1000 жителів, проте спортивний майданчик – не єдиний амбітний проект.

Володимир Штефанюк розповів як ремонт місцевої дороги спонукав громаду до оновлення старого водогону і облаштування вуличного освітлення:

«В жовтні 2019 було розпочато поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення С-02-20-21 , загальна протяжність - 4 км 600 м, вартість робіт  склала 56,9 млн грн . Кошти на будівництво виділені із Державного дорожного фонду через субвенцію на обласну Раду. Основні роботи  були завершені у квітні поточного року. Проте  в ході робіт, виникла необхідність паралельно з дорогою будувати новий водогін , оскільки старий прийшов у незадовільний стан. Загальна вартість – 2 млн 220 тис грн. На даний час 10,5 км водогону збудовано, роботи на завершальному етапі», - зазначив сільський голова.

Далі Володимир Штефанюк поділився найближчими планами: «Після завершення ремонту дороги швидкість руху  транспорту  значно зросла. Отже виникла необхідність зробити модернізацію вуличного освітлення: вже розроблений  проект, який подано на обласний конкурс  розвитку територіальних громад. Проект був визнаний переможцем, що дало змогу залучити з обласного бюджету 100 тис грн. Загальна ж  вартість робіт -  380 тис грн. З місцевого бюджету виділено - 145 тис грн.  решта – спонсорські  кошти. Освітлення буде протяжністю 3 км вздовж села, наразі йдуть торги,  до вересня  маємо впоратись»,- запевняє  очільник громади.

Гордяться жителі громади і успіхами учнів місцевої школи, адже це заслуга педагогічного колективу, який дає міцні  і якісні знання. Директор Гордіївської середньої загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів Микола Ціхоцький повідомив, що за підсумками минулорічного ЗНО, навчальний заклад займає 29 місце серед усіх шкіл області, що є непоганим результатом для невеликої сільської школи.

«Зараз у школі навчається всього 60 дітей, тож класи невеликі,- зауважив директор школи,- приміщення збудоване у 1985 році, але за останні роки приведене до сучасних стандартів – обладнане внутрішніми вбиральнями, має усе необхідне навчальне устаткування. До першого класу цього року підуть 8 дітей, але навчатимуться вони з дотриманням усіх вимог Нової української школи. Ми навчаємо тільки дітей із Гордіївки, школи у навколишніх селах вже закриті як малокомплектні».

Гордіївська громада має й чимало проблем, якими  селяни ділились під час зустрічі з головою облдержадміністрації, але  її жителі не просто бачать перспективи розвитку – вони самі будують своє майбутнє.

«Сьогодні хочу з громадою обговорити стан справ у Барському районі, почути від людей про існуючі проблеми та заслухати їх пропозиції щодо покращення життя громад, аби в подальшому врахувати це в роботі», - зазначив на початку зустрічі із громадою Барського району Сергій Борзов.

Президент України Володимир Зеленський провів традиційну нараду з представниками уряду, правоохоронних органів та відповідних відомств щодо запобігання поширенню коронавірусу.

Главі держави повідомили, що в країні зафіксовано окремі спалахи. Зокрема, в НТУУ «КПІ» виявлено 52 випадки зараження. Через спалах у Свято-Феодосіївському монастирі на його території, а також у гуртожитку університету проводять дезінфекцію. Основні християнські конфесії через епідемічну ситуацію відмовилися від хресної ходи до Дня Хрещення Русі. У Міністерстві внутрішніх справ повідомили, що через порушення карантинних норм закрили 37 нічних клубів.

«Сьогодні відповідальність щодо здоров’я лежить на кожному власнику бізнесу, директорі закладу, менеджері, відвідувачі. Кожен несе відповідальність за той епідемічний стан, у якому перебуватиме країна найближчим часом. І я вдячний усім, хто розуміє цю відповідальність. Ми всі прагнемо повернення до звичайного ритму життя. Але зробити це зможемо, лише здолавши коронавірусну інфекцію», – сказав Володимир Зеленський.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що показник захворюваності серед населення зріс і становить 66,7 на 100 тисяч осіб.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль відзначив позитивну динаміку виданих кредитів за Державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%».

За інформацією Міністерства фінансів, в рамках Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», уповноважені банки за минулий тиждень уклали 196 нових кредитних угод на загальну суму 638 мільйонів гривень.

«Ініціатива Президента дає результат, і малий та середній бізнес отримує дешевий кредитний ресурс. Позитивом безумовно є і динаміка виданих кредитів, адже за останній тиждень їх кількість зросла фактично удвічі. В той же час відсоток відмов з боку банків продовжує скорочуватися і це також частина успіху оновленої програми», — підкреслив Глава Уряду.

Загалом, станом на 27 липня 2020 року, вже видано 1,446 кредитів на загальну суму 2,413 мільярда гривень.

Шановні спецпризначенці!

Сили спеціальних операцій є наймолодшою частиною Збройних Сил України, проте вже вважаються елітною складовою нашої армії.

Створена 2016 року, у розпал війни на Сході, структура вже встигла зарекомендувати себе як високопрофесійна та віддана справі.

Вітаю вас із професійним святом і щиро дякую за вашу щоденну непросту, самовіддану та жертовну службу. Вам довіряють найскладніші бойові завдання, антитерористичні операції, роботу в тилу ворога, інформаційно-психологічні операції, звільнення заручників. ССО насправді заслуговує звання однієї з найбільш сучасних та мотивованих складових Збройних Сил України, і це результат відданої служби кожного з вас.

Бажаю вам якомога більше мирних та спокійних днів, міцного здоров’я та незламної віри у свої сили та перемогу нашої держави.

Нехай у ваших оселях панують злагода та затишок. Ви - військова еліта України, і ми пишаємося вашою мужністю та щоденними здобутками!

27 липня, в режимі онлайн відбулась щотижнева апаратна нарада під керівництвом голови ОДА Сергія Борзова.

На початку засідання голова облдержадміністрації заслухав інформацію заступника директора Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Надії Марусяк щодо захворюваності в області  на COVID-19, зокрема про критичну ситуацію у відділенні онкогематології  обласної  лікарні ім. М. І.Пирогова. Посадовець поінформувала про умови лікування ковід-позитивних пацієнтів,  які потребують гемодіалізу або термінового  хірургічного втручання, а також про запобіжні заходи захисту медичного персоналу, що працюють у відділенні.

«За останні 3 дні нам вдалося  протестувати 90% тих, хто потребував обстеження,- зазначила Надія Марусяк.

Заслухавши повідомлення, голова ОДА наголосив, що напередодні 1 вересня потрібно обов’язково протестувати усіх педагогічних працівників: «Необхідно вже зараз розробити механізм як саме буде відбуватись таке тестування та вирішити питання із коштами», - зазначив Сергій Борзов.

Про ситуацію в аграрній галузі регіону, де триває активна фаза збирання ранньої групи зернових, поінформував очільник Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів ОДА Микола Ткачук. Керівник департаменту підкреслив, що на Вінниччині, попри несприятливі погодні умови цього року, ситуація  набагато краща, ніж в інших регіонах.

Підбиваючи підсумки засідання, голова облдержадміністрації Сергій Борзов  дав низку доручень керівникам структурних підрозділів за напрямками роботи.

На завершення, голова облдержадміністрації виконав приємну місію, повідомивши про нагородження почесними грамотами Міністерства фінансів України працівників департаменту фінансів ОДА, зокрема – очільника департаменту Миколу Копачевського.

Протягом лютого–липня 2020 року Комітет з питань антикорупційної політики провів 24 засідання. Розглянуто і обговорено 337 питань, з яких 185 пов’язано із здійсненням законопроектної функції, 84 питання стосувалося організації роботи Комітету, 22 питання – контролю за виконанням законів України, постанов Верховної Ради та власних рішень.

Упродовж третьої сесії дев’ятого скликання Верховної Ради секретаріатом Комітету опрацьовано та підготовлено до розгляду на засіданні Комітету 1886 законопроектів у порядку антикорупційної експертизи.

Комітетом розглянуто і затверджено 169 експертних висновків щодо проектів нормативно-правових актів, із них 28 законопроектів визнані такими, що містять корупціогенні фактори та не відповідають вимогам антикорупційного законодавства, до 62 - надано зауваження.

Комітетом розглянуто 13 проектів законів, щодо яких Комітет визначено головним з підготовки і попереднього розгляду, та внесено для розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України, зокрема:

- проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції» (№2500);

- – проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» щодо підстав звільнення Директора Національного бюро за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення» (№2656);

– проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» у зв’язку з прийняттям Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (№3299);

– проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (№3304);

– проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (№3335-1). Верховною Радою прийнято у першому читанні та Комітетом підготовлено до розгляду у другого читання;

– проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів» (№3450);

– проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо передачі корпоративних прав в управління» (№3435).

Окрім того, Комітет провів закрите виїзне засідання в приміщенні Національного антикорупційного бюро за участю керівництва Національного антикорупційного бюро та виїзне засідання Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів з питань захисту прав інвесторів.

Упродовж звітного періоду члени Комітету взяли участь у заходах, на яких обговорювалися питання запобігання корупції в Україні, зокрема у проведенні круглих столів, окремих зустрічей пов’язаних із взаємодією з представниками відомих міжнародних організацій у сфері запобігання і протидії корупції.

За період лютого–липня 2020 року до Комітету надійшло і опрацьовано 2834 листів, звернень, заяв, скарг та інших матеріалів, із них 26 звернень народних депутатів України та 7 інформаційних запитів.

З детальним звітом Комітету можна ознайомитися за посиланням: http://crimecor.rada.gov.ua/uploads/documents/31985.pdf

Президент України Володимир Зеленський провів традиційну нараду з представниками уряду, правоохоронних органів та відповідних відомств щодо епідеміологічної ситуації в країні та заходів із запобігання поширенню коронавірусу. 

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доповів про останні дані щодо поширення інфекції, наголосивши на тому, що сьогодні зафіксовано ще один антирекорд зараження – 1106 осіб. Серед лідерів за кількістю виявлених нових хворих – Рівненщина, місто Київ та Львівська область. Показник захворюваності зріс до 64,1 особи на 100 тисяч населення. За словами очільника уряду, буде звернено увагу на Закарпаття, Волинь, Львівщину та Буковину через заповнення ліжкомісць у опорних лікарнях, щоб забезпечити їхню достатню кількість. На Закарпатті заповнення становить 64%, у трьох інших регіонах – понад 40%. 

Денис Шмигаль також звернув увагу на те, що Чернівецька область значно покращила показники щодо захворюваності та впевнено відійшла від лідерства за поширенням COVID-19 завдяки жорстким заходам, яких дотримувався регіон кілька місяців. 
Президент поцікавився просуванням свого завдання щодо перебування України в черзі на отримання вакцини проти коронавірусу, коли її буде виготовлено.

«Наші дипломатичні контакти та світові ресурси повідомляють про те, що вакцину виготовляють уже в кількох країнах. Навіть якщо вона буде готова наступного року, Україна повинна бути серед перших країн, які матимуть змогу закупити вакцину. Ми повинні думати про це вже зараз. Весь світ шикується в черги», – наголосив Володимир Зеленський.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов поінформував, що за завданням Президента проводить консультації та тримає контакт з компаніями та дипломатами з різних країн, вивчаючи інформацію. 

Додатково Главі держави повідомили, що після пожежі на Луганщині вже відновлено 301 житловий будинок.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час робочого візиту до Брюсселя 23 липня зустрівся з Високим представником Європейського Союзу Жозепом Боррелем.

Під час зустрічі Глава Уряду висловив надію, що найближчим часом вдасться розпочати роботу над Спільною декларацією Шостого Саміту Східного партнерства.

«Україна очікує на результативність і готова докласти максимальних зусиль для успішного Саміту. Декларація повинна підтвердити європейські прагнення і європейський вибір партнерів, а також підтримку їхньої територіальної цілісності у межах міжнародно визнаних кордонів», — зазначив Денис Шмигаль.

На думку Прем’єр-міністра, новий порядок денний Саміту Східного партнерства на період після 2020 року повинен містити такі ключові завдання:

— започаткування додаткового формату діалогу «ЄС+3 асоційованих партнерів»;

— посилення співпраці у сфері безпеки;

— поступова інтеграція партнерів до внутрішнього ринку ЄС;

— поширення на партнерів переваг Єдиного цифрового ринку і зниження тарифів на роумінг з ЄС;

— доступ до Спільної зони платежів у євро (SEPA);

— укладення угод про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA).

Денис Шмигаль підкреслив, що сторони мають докласти максимум зусиль для реалізації тих завдань з «20 досягнень до 2020 року», які досі залишаються невиконаними: «Маю на увазі підписання Угоди про спільний авіаційний простір. Необхідно знайти можливість підписати цю угоду з Україною якомога швидше».

«Ми розраховуємо на підтримку Європейської Комісії в цьому питанні. Це сприятиме подальшому розвитку української авіаційної галузі, збільшенню кількості польотів та пасажирських перевезень», — додав очільник Уряду.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков взяв участь у церемонії закладання капсули з нагоди старту будівництва нового виробництва ТОВ «Костал Україна» в селищі Дударків (Бориспільський район, Київська область).

Голова Парламенту наголосив, що пріоритети національної економіки в період пандемії стали дійсно ключовими для України та багатьох держав світу. 

Дмитро Разумков нагадав, що у лютому цього року під час регіональної поїздки до Київської області він відвідував завод «Костал Україна» в Переяславі. «Тоді ви говорили про бажання і можливість залучення інвестицій до України для будівництва другого заводу. І сьогодні я радий бути гостем на цьому важливому для області заході», - зазначив Дмитро Разумков.

Він підкреслив, що боротьба за інвестора - це одне з важливих питань, що сьогодні буде стояти перед різними органами державної влади. «Це можливість створення робочих місць та розвитку економіки. І Верховна Рада вже сьогодні приймає закони про підтримку бізнесу та створення додаткових умов, які допоможуть залучати міжнародні та внутрішні інвестиції», - зауважив Голова Парламенту.

Дмитро Разумков підкреслив, що 39 мільйонів євро та 900 нових робочих місць - це дуже серйозний крок, особливо в умовах кризи та боротьби з пандемією. «Сподіваюсь, що це будуть партнерські відносини, які з одного боку допоможуть Київській області, а з іншого - інвестор буде бачити підтримку від КОДА. Парламент же завжди готовий допомагати «білому», «чистому» бізнесу - як українському, так й іноземному - який буде допомагати розвиватись Україні», - зазначив Голова Верховної Ради України.

Довідково:

2006 року компанія «Костал Україна» відкрила свій перший завод з виробництва автомобільної електроніки і комплектуючих у місті Переяслав Київської області. У зв’язку з потребою розширення виробнитва, ТОВ «Костал Україна» розпочинає будівництво нового заводу з виготовлення мехатронних виробів. Завод має запрацювати у квітні 2021 року.

Президент України Володимир Зеленський зазначив, що угода про повне та всеосяжне припинення вогню на лінії розмежування на Донбасі з 27 липня має бути підписана лідерами країн «Нормандської четвірки», що підвищить її статус та збільшить шанси на дотримання досягнутих домовленостей.

«У нас дійсно багато професіоналів, які перебувають у постійних перемовинах у форматі засідання ТКГ (Тристоронньої контактної групи. – Ред.) і які домовилися про дуже серйозний крок для всієї нашої країни – стале припинення вогню. Цей документ зараз очікує підписання всіх сторін Нормандської групи. Вірю в те, що всі сторони – Україна, Франція, Німеччина та РФ – підпишуть, і з 27 числа, вірю, що може настати мить, коли буде стале припинення вогню», – сказав Володимир Зеленський під час спілкування з представниками ЗМІ біля КПВВ «Станиця Луганська» в межах робочої поїздки на Донбас.

Президент зазначив, що угода буде підписана лідерами країн «Нормандської четвірки», що підвищує статус цих домовленостей.

Глава держави подякував представникам України у Тристоронній контактній групі, а також керівнику Офісу Президента Андрію Єрмаку, віце-прем'єр-міністру – міністру з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексію Резнікову, міністру оборони Андрію Тарану та Головнокомандувачу Збройних сил України Руслану Хомчаку за зусилля у досягненні миру на Донбасі. Президент також подякував ОБСЄ за складну й важливу роботу в межах ТКГ.

Водночас Володимир Зеленський наголосив, що досягнуті домовленості не позбавляють українських військових можливості для самозахисту.

Зі свого боку міністр оборони України Андрій Таран додав, що стаття 51 Статуту ООН дає право захищатися. Водночас він наголосив, що Україна має політичну волю до сталого припинення вогню, та висловив сподівання, що інша сторона також зможе це продемонструвати.

Президент зазначив, що Україна виконує свою частину Мінських домовленостей, і весь світ це бачить. Інша сторона також має продемонструвати готовність їх виконувати.

Щодо деталей досягнутих домовленостей про стале припинення вогню на лінії розмежування на Донбасі, то, за словами Президента, їх окремо напрацьовуватиме ТКГ в межах Мінського формату.

«Це узагальнена заява, детально по цій заяві ми повинні просто йти в Мінському форматі – така є домовленість. В Мінському форматі детально все повинно бути виписано: кожна людина, хто відповідає, коли, як передається ця інформація. Тобто, це буде окрема історія, вона дуже довга», – зауважив Глава держави.

«Ми хочемо розшифровки кожного пункту «Мінська». Тоді ми будемо бачити – ми в змозі виконати це, чи не в змозі, як ми це будемо робити, хто буде відповідальний», – додав він.