Відповідно до частин першої та третьої статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Зазначені положення Основного Закону кореспондуються зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).
Згідно з указаною статтею Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
Таким чином, свобода на вираження поглядів (свобода слова) не є безмежною та може обмежуватися законодавчими нормами для захисту загальних інтересів національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, а також прав, свобод та законних інтересів окремої людини.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а частиною другою статті 32 - що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Отже, наведені вище обмеження свободи слова, якщо вони ґрунтуються на відповідних законодавчих нормах, відповідають Конституції України, Конвенції та переслідують легітимну ціль, зокрема недопущення порушення прав інших осіб, у тому числі прав на повагу до честі, гідності та репутації.
Відповідно до положень статей 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі; гідність та честь фізичної особи є недоторканними; фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації; особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі, ділової репутації.
Приписами частин 1, 2 статті 175 Цивільного-процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Вимоги до позовної заяви містяться в частині третій статті 175 ЦПК України.