Виступ з питань деінституалізації начальника служби у справах дітей облдержадміністрації на радіо

У виступі Тетяна Станіславівна згадала про мережу інтернатних закладів у Вінницькій області Це 33 заклада - в яких проживає близько 3200 дітей:

• 27 – заклади системи освіти – ( дітей ≈ 3000, з них дітей-сиріт - 74)
• 2- дитячих будинки Міністеррства охорони здоров’я ( дітей – 140, з них дітей-сиріт - 39)
• 2- дитячі будинки-інтернати Міністерства соціальної політики (дітей– 55, з них дітей-сиріт - 15)
• 2- центри соціально-психологічної реабілітації дітей (60 дітей)

Та надала роз’яснення щодо реформи системи інституційного догляду та виховання дітей. Реформа передбачає, що у кожній громаді будуть розвинуті освітні, медичні, соціальні, реабілітаційні послуги відповідно до потреб громади і з часом необхідності в закладах інституційного догляду просто не буде (в них не буде кого влаштовувати). Можливо певні заклади будуть існувати в громадах, якщо буде така потреба, але денного перебування дітей.

Для довідки:

На виконання розпорядження Міністерства соціальної політики України від 09.08.2017 року №526-р «Про Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки та план заходів з реалізації її І етапу» в жовтні 2017 року в області створена міжвідомча робоча група з реформування системи інституційного догляду та виховання дітей.

Для якісної підготовки та організації процесу стратегічного планування реформування системи інституційного догляду та виховання дітей в області служба у справах дітей облдержадміністрації провела протягом грудня 2017 – лютого 2018 р. навчання керівників служб у справах дітей області,  представників ОТГ із планування  збору інформації про становище дітей та сімей в області. 

Також, з метою підвищення професійної компетентності посадових осіб,  проведення консультативно-роз’яснювальної роботи щодо особливостей навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами Департаментом освіти і науки облдержадміністрації проведено наради керівників органів управління  освітою райдержадміністрацій, міських  рад та ОТГ, спеціалістів відділів освіти райдержадміністрації, міських рад та ОТГ з питань роботи з дітьми з особливими потребами, директорів шкіл-інтернатів.

Результатом проведеної роботи стало вчасне стовідсоткове заповнення форм збору даних представниками районних державних адміністрації, міських рад міст обласного значення, об’єднаних сільських, міських територіальних громад у Вінницькій області Форм 1-3 на електронному ресурсі http://reform.esy.es про становище дітей, інвентаризації освітніх, медичних, реабілітаційних послуг, які надаються дітям та сім’ям з дітьми; моніторингу закладів інституційного догляду та виховання дітей.

Вінницьким обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розроблено проект Соціального паспорту району/міста/об’єднаної територіальної громади, який також буде надісланий по громадам/районам/містам області, та результати аналізу якого буде враховуватись при складанні Регіонального плану реформування системи інституційного догляду та виховання дітей.

Заповнені форми на даний час опрацьовуються членами міжвідомчої  робочої групи, яка розпочала формування регіонального плану з урахуванням проекту Методичних рекомендацій, наданих Мінсоцполітики в травні цього року.

Члени міжвідомчої робочої групи 10-11 травня у Києві навчалися саме щодо складання регіонального плану з урахуванням інтересів кожної дитини. 

У Вінницькій області більше не існує шкіл-інтернатів для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, 2 школи-інтерната закрито, інші реформовано в заклади, де діти можуть отримати певні якісні послуги (для дітей з вадами зору, слуху, затримкою психічного розвитку, та ін…). На даний час держава планує ці самі послуги надавати територіально на місцях, щоб не потрібно було віддавати дитину до школи у іншому районі чи області (розвиток інклюзії, розвиток транспортної системи, підвіз дітей та ін.).

Реформа інституційної системи – це не закриття закладів, це розвиток послуг в громадах в першу чергу, це підготовка кадрів для надання таких послуг, це зменшення сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах,  це робота з населенням щодо відповідального батьківства,  це покращення соціального благополуччя сімей в цілому. Реформа буде відбуватися в інтересах кожної дитини, в тому числі, яка вже навчається. Завдання реформи – до 2026 року створювати всі умови для зростання будь-якої дитини за місцем її проживання з пріоритетним правом на виховання в сім’ї.