4 жовтня - Всесвітній день захисту тварин

На сьогодні у світі діє цілий ряд міжнародних природоохоронних конвенцій і угод світового, європейського, регіонального та міждержавного рівнів, які є чинними й для України. Серед них: Конвенція про охорону біологічного різноманіття, Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція), Конвенція з охорони дикої фауни, флори, та природних місць перебування в Європі (Бернська конвенція), "Про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що знаходяться під загрозою знищення" (CITES).

Окрім того, в нашій країні прийняті закони України "Про тваринний світ", який регулює відносини у галузі охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, "Про захист тварин від жорстокого поводження", який спрямований на захист від страждань і загибелі тварин унаслідок жорстокого поводження з ними та захист їх природних прав.

   На чисельність й розвиток популяції диких тварин впливає два фактори: знищення місць існування та знищення самих тварин, стає актуальним питання збереження не окремих видів в окремих осередках, а збереження й відтворення цілої системи територій, які забезпечували б нормальне існування тварин, стали би місцями їх проживання та можливими шляхами міграції. Нормальні умови існування – це можливість обмінюватись генофондом та знаходити нові місця притулку, мати достатню кормову базу. Таким умовам відповідає сформована повноцінна, цілісна екологічна мережа, яка складається з територій – природних ядер, де здійснюється охорона видів та екологічних коридорів, які поєднують місця проживання та є можливими шляхами міграції тварин. З метою зменшення антропогенного впливу на природні комплекси визначаються спеціальні буферні зони та зони відтворення. Таким чином створюється неперервна, цілісна екологічна мережа та забезпечується виживання тварин в антропогенних ландшафтах нашої області. Створення екомережі є логічним наступним кроком розвитку заповідної справи після створення окремих об'єктів природно-заповідного фонду. Адже, за останні три століття область зазнала значного антропогенного впливу, зокрема, це вирубування лісів, розорювання степових ділянок, осушування боліт. Цілісні природні комплекси локалізовані. Формування екологічної мережі сприяє збору збережених природних комплексів у цілісну систему.

В області проводиться системна робота із виявлення рідкісних та зникаючих видів тварин та надання місцям їх проживання статусу об'єктів природно-заповідного фонду. Дуже добре, коли в таких місцях, окрім охорони, здійснюються біотехнічні заходи, зокрема, підгодівля тварин взимку та створення кормових полів. Такі заходи сприяють концентрації тварин в зимовий період, зменшуючи для них ризик стати об'єктами незаконного полювання, адже розвинена мережа доріг, сучасна зброя та транспортні засоби залишають тваринам дуже мало шансів на виживання. В першу чергу це стосується копитних тварин. Приклад – практичне зникнення в області лося, який є особливо вразливим видом, оскільки, звик до людини та схильний до міграції.

Наразі в області впроваджується загальнодержавний план дій щодо збереження субпопуляції зубра європейського в Україні. Серед чисельних напрацювань у галузі збереження біорізноманіття – визначення територій водно-болотних угідь, які представляють регіональне, загальнодержавне, а також міжнародне природоохоронне значення та підпадають під дію Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя. Особливим здобутком області у природоохоронному сенсі є включення водно-болотних угідь в долині річки Дністер до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення. Вінницькою обласною радою затверджений "Загальний перелік рідкісних та зникаючих видів судинних рослин і тварин Вінницької області, які потребують охорони". 
   Передбачений у нашій країні й захист домашніх тварин й тварин, які утримуються в неволі. Так, Законом України "Про захист тварин від жорстокого поводження " визначені правила утримання домашніх тварин та диких тварин у неволі. Зокрема, чітко визначено, що утримання диких тварин у неволі допускається за наявності дозволу, який видається центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища – Мінприроди України. Виключенням є тимчасове утримання врятованої постраждалої тварини, а також дрібних диких тварин, які традиційно утримуються людьми в неволі і можуть бути забезпечені умовами, що відповідають її біологічним та індивідуальним особливостям.

У цьому зв’язку є дуже важливим рішення Вінницької міської ради про заборону розміщення на території міста цирків-шапіто з тваринами.

Довідка: на території області мешкають 40 видів ссавців, 250 видів птахів, 30 видів риб, з яких занесені до Європейського червоного списку тварин і рослин та Червоної книги України та регіонально рідкісних 27 видів ссавців, 57 видів птахів, 5 видів плазунів, 8 види риб та 62 види комах. Охороною та відтворенням диких тварин, збереженням місць їх проживання займаються в області спеціально уповноважені органи виконавчої влади та користувачі мисливських угідь області.