Департамент охорони здоров’я та реабілітації

Це код нації, памʼять поколінь, наша сила і наша ідентичність. Цьогоріч Всесвітній день вишиванки відзначає 20-річчя. Але для українців вишиванка — не про один день у році. Вона у нашій крові, у традиціях, у родинних історіях, у серці кожного з нас.

У Києві проходить Національна конференція з питань первинної медичної допомоги – 2026, яка об’єднала представників МОЗ України, НСЗУ, ВООЗ, міжнародних експертів, керівників медичних закладів та фахівців галузі з усієї країни.

Це не просто транспортування пацієнтів. Це — безперервна боротьба за життя наших захисників: від лінії фронту до спеціалізованих клінік Європи. Це про професіоналізм, витримку та людяність медиків, які щодня працюють у надскладних умовах, аби дати шанс на одужання.

У межах виїзного засідання Вороновицьку амбулаторію загальної практики — сімейної медицини відвідала директорка департаменту охорони здоров’я та реабілітації Ольга Задорожна. Разом із керівництвом закладу вона ознайомилася з роботою амбулаторії, реабілітаційного простору та клініко-діагностичної лабораторії.

У Києві відбувся 3-й семінар з планування реагування лікарень на надзвичайні ситуації (H-ERP), організований Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні спільно з Міністерством охорони здоров’я України.

Сьогодні в Україні кожен урочистий захід розпочинається з хвилини мовчання та вшанування пам’яті тих, хто ціною власного життя боронив нашу державу. На Вінниччині вже 18 медичних працівників загинули під час війни.

Упродовж кампанії «Обличчя турботи» ми знайомили вас із медичними сестрами та медичними братами Вінниччини — людьми, які щодня поруч із пацієнтами у найважчі моменти життя. Тими, хто підтримує, допомагає, рятує, заспокоює та дарує надію.

Іноді шлях у професію починається з простої материнської поради. Саме так свого часу обрала медицину Оксана Степанівна Герасименко — фельдшерка з понад 35-річним досвідом, яка сьогодні рятує життя українських військових.

Понад 30 років відданості медицині, тисячі чергувань, сотні врятованих пацієнтів і незмінне бажання допомагати людям — саме так можна описати професійний шлях медичної сестри-анестезистки Піщанської районної лікарні Ратушняк Ліни Анатоліївни.

У медицині залишаються ті, для кого допомога людям — не просто професія, а життєве покликання. Саме такою є Олена Федорівна Саєнко — старша медична сестра відділення гострих станів Вінницького регіонального центру серцево-судинної патології.

Лише за минулий рік у закладі проліковано понад 13 тисяч пацієнтів, проведено більше 6 тисяч оперативних втручань, а також продовжується активне впровадження сучасних медичних технологій та обладнання. У лікарні функціонує кабінет комп’ютерної томографії, сучасне ендоскопічне обладнання, цифрова рентгендіагностика та потужна лабораторна база.

Є люди, для яких професія стає не просто роботою, а справжнім покликанням на все життя. Саме такою є Лариса Володимирівна Романенко — медична сестра загальної практики-сімейної медицини, яка вже понад 44 роки присвячує себе служінню людям.

Саме цій темі був присвячений семінар щодо впровадження системи управління безпечністю харчових продуктів НАССР у закладах охорони здоров’я, організований спільно з Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області.

Шеремета Олексій Олександрович народився 23 березня 1991 року в селі П’ятківка Гайсинського району Вінницької області. Уже понад десять років він працює у сфері медицини — професії, яку обрав свідомо, керуючись щирим бажанням допомагати людям та бути корисним суспільству.

У медицині часто говорять про руки, що лікують. Але за кожним таким дотиком — роки досвіду, витримка і щире бажання допомогти. Саме такою є Валентина Володимирівна Лученко — перев’язувальна медична сестра травматологічного відділення Могилів-Подільської окружної лікарні інтенсивного лікування.

У Вінниці відбулася відкрита панельна дискусія «Сильні поруч: про медсестринство без міфів», яка об’єднала фахівців галузі, керівників медичних закладів, викладачів і студентів. Це була розмова без прикрас — чесна, глибока і надзвичайно потрібна.

Людмила Федоришина — операційна медична сестра у Ладижинській міській лікарні, з понад 30-річним стажем. Її шлях у медицині — це історія відданості справі, витримки та глибокої внутрішньої мотивації допомагати.

Вона народилася у селі Бабчинці та з юних років відчувала: її поклик — допомагати людям. Цей внутрішній вибір привів її до медицини. Після навчання у Гайсинському медичному училищі вона стала медичною сестрою — і залишилася вірною цій справі на все життя.

Вона народилася у Вінниці — місті, яке стало для неї не просто домом, а місцем сили, спокою і життєвого вибору. Саме тут Анна зробила свої перші кроки до професії. Навчаючись у Вінницькому медичному коледжі імені академіка Д. К. Заболотного, вона рано усвідомила: медицина — це не лише знання і навички.

У медицині немає випадкових людей. Тут залишаються ті, для кого допомога — не обов’язок, а внутрішня потреба. Саме такою є Віта Кушнір — медична сестра поліклінічного відділення травматологічного кабінету Гніванської міської лікарні.