Задуха риби у водоймах: причини, профілактика та заходи реагування

Високі літні температури води у водоймах прискорюють процеси розпаду хімічних речовин у водному середовищі, що призводить до зниження рівня розчиненого кисню у воді. Додатковим негативним чинником є тривала штильова погода, яка перешкоджає вертикальному переміщенню водних шарів, внаслідок чого кисень у придонних шарах активно поглинається під час розкладу відмерлих органічних решток.

Суттєвої шкоди гідробіологічному стану водойм завдає також їхнє літнє «цвітіння», спричинене масовим розмноженням мікроскопічних синьо-зелених водоростей. Цьому процесу, окрім високих температур, активно сприяє накопичення у водних об’єктах мінеральних (особливо фосфоровмісних) добрив, синтетичних мийних засобів та інших забруднювачів. У періоди інтенсивного «цвітіння» товщина поверхневого шару водоростей може досягати 10–15 см. Їхнє відмирання не лише біологічно забруднює воду та порушує гідрохімічний режим, створюючи критичний дефіцит кисню, а й продукує шкідливі природні токсини. Окрім цього, до масової загибелі іхтіофауни призводять й інші антропогенні чинники – скидання промислових стоків, побутових відходів або потрапляння застійної води, хімічні процеси в якій під час окиснення активно поглинають кисень із водного середовища.

Риби, як і всі живі організми, потребують кисню для дихання. Для їхньої нормальної життєдіяльності вміст розчиненого у воді кисню має становити не менше ніж 4 мг/л. За критичного дефіциту кисню вони втрачають координацію рухів («засинають») і гинуть, а масовість цього явища свідчить про початок задухи.

Для профілактики та ліквідації літніх заморних явищ необхідно вживати комплексних і своєчасних заходів. У разі виявлення перших ознак дефіциту кисню потрібна негайна аерація водного середовища, яку можна здійснювати шляхом механічного перемішування води підвісними човновими моторами або за допомогою спеціальних компресорів, що нагнітають повітря. За можливості також варто збільшити проточність водойми. Як превентивні заходи рекомендується регулярно обкошувати надмірну надводну рослинність, а також зариблювати водойми рослиноїдними видами риб (зокрема, товстолобом і білим амуром) для рибогосподарської меліорації.

З метою попередження замору водних біоресурсів рибоохоронці Держрибагентства систематично здійснюють моніторинг стану рибогосподарських водних об’єктів. Зокрема, фахівці Харківського рибоохоронного патруля провели контрольні вимірювання температури води та рівня розчиненого у ній кисню на Печенізькому водосховищі. Це дало змогу своєчасно вжити ефективних заходів для запобігання виникненню заморних явищ: у затоках водосховища було прибрано надлишкову рослинність, застосовано метод штучної аерації за допомогою човнових моторів тощо.

Держрибагентство закликає громадян бути небайдужими до збереження водних біоресурсів. Якщо ви помітили ознаки задухи риби або інші загрози для іхтіофауни у водоймах, невідкладно повідомляйте про це на всеукраїнську гарячу лінію відомства за телефоном: 0 (800) 50-52-50.

  Джерело: Офіційний веб сайт ДЕРЖАВНОГО АГЕНТСТВА УКРАЇНИ З РОЗВИТКУ МЕЛІОРАЦІЇ, РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРОДОВОЛЬЧИХ ПРОГРАМ: https://darg.gov.ua/_zaduha_ribi_u_vodojmah_0_0_0_15778_1.html?fbclid=IwY2xjawTKqNpleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFMRHBsdFM2MWFQdUw2QUVtc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHiWjoBLcIh4-jRhD8vsiLiwNTfdxJ_BHRIK60MSi7lhND2qimHTZPwRjzLzS_aem_OK3dPokwlYhNzy02i0FGTA