Представництво в адміністративному судочинстві регулюється Кодексом адміністративного судочинства України.
Представництво - правовідношення, в якому одна сторона (тобто представник) зобов'язана, або має право, вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Представник - це особа, яка здійснює процесуальні дії від імені та в інтересах іншої особи. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов’язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах.
Відповідно до статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути:
- адвокат;
- законний представник;
- фізична особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність (у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом);
- органи або інші особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена (крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі).
Одна й та сама особа може бути одночасно представником або декількох позивачів, або декількох відповідачів, або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.
Згідно із статтею 58 Кодексу адміністративного судочинства України, не можуть бути представниками:
- особа, яка бере участь у справі як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок, або є помічником судді, що розглядає справу;
- особа, яка у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя;
- особа, яка є чи була медіатором під час проведення медіації щодо спору, пов'язаного із справою, що розглядається в суді.
Судді, прокурори, слідчі, працівники підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють від імені відповідних органів, що є стороною або третьою особою у справі, чи як законні представники сторони чи третьої особи.
Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
- довіреністю фізичної особи (яка повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою).
- довіреністю юридичної особи (довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами).
- свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
- довіреністю;
- ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
- дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.