Налаштування доступності 
Пошук
Набувальна давність –це один із способів набуття права власності на чуже майно особою, яка добросовісно заволоділа цим майном.
Набуття права власності на рухоме та нерухоме майно, земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом, безпосередньо Цивільним кодексом України та Земельним кодексом України.
Статтею 344 Цивільного кодексу України визначено що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Виходячи з визначення про набувальну давність, можна зробити висновок що право власності за набувальною давністю має базуватися на таких умовах як: добросовісне володіння (якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності), відкрите володіння, безперервне володіння, тривале володіння, наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт, законність об`єкта володіння, відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та відсутність законного власника.
Відповідно до частини другої статті 344 ЦКУ особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
У випадку якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності.
Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду. А саме при зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності безпосередньо на нерухоме майно, позивачем має бути доведено факт існування нерухомого майна, відкритість та безперервність володіння, добросовісність заволодіння нерухомістю, факт володіння спірним майном протягом строку, який складає не менше 10 років. При цьому позивачем, особою яка подає позов до суду, має бути сплачено судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».
