Налаштування доступності 
Пошук
Україна на шляху до вступу в ЄС має більше викликів, аніж інші країни-кандидати, адже в процесі реформ, вона реформує й сам ЄС. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час Hard Talk - дискусії «Як виглядає шлях України до ЄС?», що відбулася у Києві 17 серпня.
Віцепрем’єр-міністерка нагадала, що у жовтні 2023 року Єврокомісія надасть свої рекомендації щодо відкриття перемовин про вступ України в ЄС, і підкреслила, що Україна веде активну підготовку до цього рішення.
«До цього часу ми забезпечимо виконання всіх необхідних законодавчих і інституційних кроків та, будемо сподіватись, відкриємо двері для політичного рішення про початок перемовин щодо членства. Наш шлях до ЄС має більше викликів, аніж шлях інших країн-кандидаток, не лише у зв’язку з війною. Ми рухаємося до ЄС, реформуючи сам Європейський Союз», – підкреслила Ольга Стефанішина.
Також в Hard Talk взяв участь Посол ЄС в Україні, Голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас. Він підкреслив, що Україна вже поставила чимало європейських рекордів щодо успішного впровадження змін за короткий час.
«Ці реформи важливі не лише для безпосереднього вступу країни до ЄС. Вони сприяють верховенству права, корпоративному врядуванню, створенню конкурентного бізнес-середовища в Україні тощо».
Ольга Стефанішина зокрема підкреслила, що процес підготовки до членства в ЄС і впровадження необхідних реформ для вступу на сьогодні є чи не єдиним джерелом розвитку, а не виживанням для України.
В цьому контексті вона нагадала, що Уряд України наразі проводить масштабну оцінку стану імплементації актів права ЄС в українське законодавство (селф-скринінг).
«Процес самооцінки є одним із ключових елементів нашої політичної стратегії, яка полягає насамперед у тому, що швидкість руху до ЄС буде забезпечувати сама Україна: через ухвалення необхідних рішень. Перед тим, як у жовтні Єврокомісія презентує свій звіт, не лише щодо політичних критеріїв – ми вже надамо наступну книгу української майбутньої державності. Вона передбачатиме оцінку нашої готовності до членства в Євросоюзі і перелік подальших необхідних кроків», – підкреслила вона.
В межах заходу презентували результати першого етапу селф-скринінгу за кожним із 34 переговорних розділів.
До проведення оцінки долучились понад 80 органів державної влади та державних установ. Загальна кількість опрацьованих актів – близько 28 000.
Близько 3000 актів права ЄС підлягають повній чи частковій імплементації до українського законодавства за результатами попереднього моніторингу. З них найбільше припадає на такі розділи: транспортна політика, свобода руху товарів, продовольча безпека, ветеринарна та фітосанітарна політика, фінансові послуги, довкілля.
Коментуючи роль Парламенту в ухваленні необхідних євроінтеграційних законів, Заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко підкреслив, що роль Парламенту є однією з провідних.
«Тому, перш за все, ми посилили роботу Парламенту окремим Офісом, який займається питаннями євроінтеграції. Це дозволяє значно зміцнити наші законодавчі ініціативи».
Окремо він зазначив, що протягом останніх півроку європарламентарі проводять щомісячно спеціальні семінари з українськими депутатами по обміну досвідом.
Як зазначив Міністр юстиції України Денис Малюська, попри повномасштабне російське вторгнення, Україна не «випала» з європейських стандартів дотримання прав людини:
«Ми поступово, не зважаючи на війну, повертаємось до довоєнних стандартів в сфері прозорості влади, громадського контролю, публічності, обов'язків влади бути відкритою, як-от ініціатива про повернення електронного декларування тощо».
В межах заходу спікери присвятили увагу також питанню повоєнного відновлення України.
Віце-прем'єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков під час свого виступу підкреслив, що для залучення в Україну «великих інвестицій», дієвість антикорупційних механізмів є ключовою: «Приблизно 85% проєктів відбудови України сьогодні реалізуються через міжнародні фінансові організації. Більш ніж половина з них – це Європейський інвестиційний банк».
В цьому контексті він наголосив на необхідності забезпечення максимальної прозорості всіх процесів.
Зі свого боку, Перший Віцепрем'єр-міністерка України – Міністерка економіки Юлія Свириденко підкреслила, що для ефективної відбудови економіка Україна має зростати швидшими темпами, ніж в середньому у держав-членів ЄС.
«Наразі наша задача як урядовців: знайти, з одного боку, гармонійний вхід до ЄС. З іншого, зробити так, щоб наші підприємці мали передумови для більш швидкого зростання, а це вже комплекс інших заходів», – зазначила вона.
Юлія Свириденко також зауважила, що українські підприємці готові до членства України в ЄС.
Заступник Керівника Офісу Президента Ростислав Шурма підкреслив, що, допоки триває війна, не слід очікувати великого напливу інвестицій в Україну, адже сьогодні навіть найризикованіші фонди дуже обережно ставляться до ситуації в країні. Проте, базис для майбутнього інвестиційного потоку в приватний сектор напрацьовується вже зараз.
Окремо приділили увагу готовності Євросоюзу до вступу України. Член Державної ради Франції, ексрадник Президента Франції з питань Європи Александр Адам зазначив, що Євросоюз серйозно налаштований до приєднання України. За його словами, зміна підходів ЄС щодо розширення й підготовка до внутрішніх реформ уже відбувається:
«Йдеться про пошук компромісів і консенсусів під час переговорного процесу. Розширення може бути довготривалим процесом, на який впливає швидкість реформ, надання фінансової підтримки тощо. Але щодо ухвалення рішення, я думаю, ЄС зробить квантовий стрибок».
