ЗВІТ про проведення просвітницької кампанії на рівні територіальних громад щодо формування толерантного ставлення

: 23.09.2026, 16:57

ЗВІТ
про проведення просвітницької кампанії на рівні територіальних громад щодо формування толерантного ставлення, культури чутливої комунікації, недопущення дискримінації та булінгу осіб з інвалідністю, осіб з інвалідністю внаслідок війни та осіб з особливими освітніми потребами як складової їх інтеграції у життя громади

Упродовж 2026 року в територіальних громадах Вінницької області, зокрема в закладах освіти, проводилася системна просвітницька робота, спрямована на формування толерантного ставлення до осіб з інвалідністю, осіб з інвалідністю внаслідок війни та осіб з особливими освітніми потребами, розвиток культури чутливої комунікації, запобігання дискримінації, стигматизації, булінгу та соціальному виключенню.

Особливу увагу приділено формуванню в учасників освітнього процесу розуміння принципів рівності, поваги до людської гідності, безбар’єрності, інклюзивності, відповідального ставлення до особистих кордонів та потреб інших людей.

Просвітницька кампанія реалізовувалася із застосуванням різноманітних форм роботи, зокрема інформаційно-просвітницьких та виховних годин, тематичних занять і зустрічей, тренінгів, інтерактивних бесід, рольових ігор, диспутів, прес-діалогів, воркшопів, інформаційних семінарів, переглядів та обговорень відеоматеріалів, книжкових виставок, інформаційних стендів, практичних вправ та інших інтерактивних форм.

Зокрема, проведено:

просвітницьку годину «Толерантність починається з мене. Ті, що надихають…» – 4 вересня 2026 року, 26 учасників;
тематичне заняття «Чутлива мова спілкування – мова поваги» – 8 вересня 2026 року, 29 учасників;
тематичну зустріч «Розуміти. Поважати. Підтримувати» – 17 вересня 2026 року, 30 учасників;
інтерактивну бесіду «Безбар’єрність – ключ до суспільства рівних можливостей», проведену спільно з працівниками Центру життєстійкості 21 травня 2026 року;
тренінги «Толерантність – шлях до миру і злагоди» – 108 учасників упродовж квітня–травня 2026 року;
виховні години «Скажемо булінгу “Ні”», проведені спільно з працівниками поліції у березні 2026 року, – 255 учасників;
інформаційні години «Толерантність та взаємоповага» – 242 учасники упродовж 18–22 травня 2026 року;
рольову гру «Толерантність: чи легко бути добрим, коли тобі погано?» – 22 учасники;
цикл виховних годин «Повага до себе та інших людей», «Ми різні, але рівні», «Я вчусь поважати почуття інших», «Простір рівних можливостей» – 690 учасників;
тренінг «Допомагайте коректно» – 16 вересня 2026 року, 23 учасники;
прес-діалог «Байдужість – форма толерування дискримінації» – 25 учасників;
диспути «Протидія булінгу: бути другом чи агресором» – 224 учасники;
інформаційний семінар «Рівні можливості: запобігання булінгу та дискримінації дітей з ООП» – 195 учасників;
воркшоп «Шанобливе ставлення та етика взаємодії з ветеранами з інвалідністю внаслідок війни» – 235 учасників;
перший урок / інформаційно-просвітницький захід «Мова гідності: бачити людину за словами» – 250 учасників;
перегляд та обговорення мотиваційних історій «Безбар’єрність у суспільстві» – 340 учасників;
перегляд відеороликів у холі закладів освіти на тему безбар’єрності та толерантного ставлення до осіб з інвалідністю;
інформаційні та виховні години «Чутлива мова спілкування» з ознайомленням із Довідником безбар’єрності – 556 учасників;
оформлення книжкової виставки «Безбар’єрність для всіх» – 42 учасники;
оформлення інформаційного куточка «Про безбар’єрність» – 112 учасників;
участь здобувачів освіти у тренінгу «Картування майбутнього» у межах проєкту «Хаби майбутнього»;
тренінгові вправи, спрямовані на подолання булінгу в учнівському та студентському колективах, зокрема «Коло довіри», «Вузол дружби», «Я на твоєму місці».

Загалом за наданими даними зафіксовано 21 позицію заходів та форматів просвітницької роботи. Сумарне охоплення за заходами, для яких зазначено кількість учасників, становить 3 404 участі здобувачів освіти. Зазначений показник відображає сумарну кількість участей в окремих заходах і не є кількістю унікальних осіб, оскільки одна людина могла брати участь у декількох заходах. Окремі заходи, зокрема перегляд відеороликів на тему безбар’єрності та толерантного ставлення до осіб з інвалідністю, участь у тренінгу «Картування майбутнього» та проведення тренінгових вправ, у наданих даних не містять інформації про кількість учасників, тому не включені до зазначеного показника.

Учасники заходів обговорювали питання прийняття людського різноманіття, поваги до особистості, людської гідності, особистих кордонів та відповідального ставлення до інших людей.

Окремий напрям роботи було присвячено використанню коректної та чутливої мови спілкування, недопущенню стигматизуючих висловлювань та формуванню розуміння того, що комунікація може як сприяти включенню людини в суспільство, так і створювати додаткові бар’єри.

Учасники заходів ознайомлювалися з положеннями та практичними рекомендаціями Довідника безбар’єрності, що сприяло формуванню навичок коректної та етичної взаємодії.

Під час інформаційних семінарів, прес-діалогів, диспутів та інтерактивних занять розглядалися прояви дискримінації, соціального виключення та байдужості, а також роль кожної людини у створенні середовища, у якому неприпустимими є приниження, упереджене ставлення чи виключення людини через інвалідність або особливі освітні потреби.

Через тренінги, диспути, виховні години та практичні вправи учасники навчалися розпізнавати прояви булінгу, реагувати на них, підтримувати однолітків та не залишатися байдужими до випадків цькування.

Учасники заходів розглядали поняття безбар’єрності не лише як фізичну доступність, а як створення умов для повноцінної участі людини в освітньому, культурному, соціальному та громадському житті.

Такий підхід відповідає сучасному розумінню інклюзивної освіти, що ґрунтується на принципах недискримінації, врахуванні різноманітності людини, її залученні та включенні до освітнього процесу.

Окрему увагу приділено питанням етичної та шанобливої взаємодії з ветеранами, які мають інвалідність внаслідок війни, недопущенню стереотипізації та формуванню розуміння необхідності поваги до досвіду, гідності й особистих меж ветеранів.

Важливою складовою просвітницької роботи в територіальних громадах є діяльність психологічної служби системи освіти, яка забезпечує комплексний психолого-педагогічний супровід учасників освітнього процесу, профілактику насильства та булінгу, підтримку дітей і сімей, а також формування навичок конструктивної взаємодії.

У 2026 році в закладах освіти області різних типів систематичну психологічну допомогу та психологічний супровід внутрішньо переміщеним дітям та дітям із внутрішньо переміщених сімей забезпечували 535 практичних психологів, соціально-педагогічний патронаж здійснювали 275 соціальних педагогів.

Психологічним супроводом охоплено 4 448 дітей дошкільного та шкільного віку, соціально-педагогічну допомогу отримали 2 964 дитини.

У межах психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу проводилися заходи просвітницько-інформаційного, профілактичного, консультативного та корекційного спрямування: бесіди, інтерактивні заняття, консультації, онлайн-поради, лекції, групова корекційно-відновлювальна робота, тренінги, години спілкування, ігрові заняття, інтерактивні уроки, практичні вправи та інформаційні кампанії.

З метою підтримки взаєморозуміння та взаємодії між батьками дітей з числа внутрішньо переміщених осіб і жителями територіальних громад особлива увага приділялася питанням адаптації, подолання стресу, розвитку резилієнтності, формування навичок конструктивного спілкування та взаємопідтримки.

До групових заходів психологічної служби залучено:

2 323 дитини;
576 батьків;
364 педагоги.

У роботі використовувалися, зокрема, матеріали та тематичні розробки «Подолання страху. Зниження стресу», «Реакції в стресі», «Ти як? — практичні навички подолання стресу», «Уроки ментального здоров’я», «Вчимось дружити», «Вчимося долати стрес», «Мій комфорт», «Пам’ятаю, але продовжую жити», «Щастя — бути собою», «В єдності гармонія», «Мої ресурси», «Формування резилієнтності», «Вчимось володіти собою», «Колаж щасливої людини», «Я серед друзів», «Відповідальність і ризики», «Мистецтво стресостійкості в умовах воєнного стану», «Поведінка та допомога у стресових ситуаціях», «Все починається з мрії: про що мріє моє маленьке серденько?» тощо.

Під час просвітницьких заходів використовуються дидактичні настільні ігри «Ліза та її друзі подорожують світом», «Рожеві окуляри», «Навчить дитину захищатися», спрямовані на розвиток навичок безпечної поведінки, критичного мислення та усвідомлення ризиків.

У діяльність працівників психологічної служби впроваджуються методичні рекомендації, викладені в навчально-методичних посібниках «Психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу» та «Впровадження моделі “Школа вільна від насильства” в закладах освіти», схвалених для використання в освітньому процесі рішенням експертної комісії з психології та педагогіки.

Важливим напрямом роботи є підвищення професійної готовності працівників психологічної служби до попередження та реагування на випадки булінгу, насильства й інших негативних безпекових явищ в освітньому середовищі.

З цією метою фахівцями Навчально-методичного центру психологічної служби системи освіти Вінницької області забезпечено участь працівників психологічної служби територіальних громад області, практичних психологів і соціальних педагогів закладів освіти обласного підпорядкування, закладів фахової передвищої освіти та психологів ЦПРПП в онлайн-вебінарі «Реагування на випадки булінгу: алгоритм дій та міжвідомча взаємодія», проведеному 20 серпня 2026 року в межах національних консультацій «Психологічна служба в системі освіти: час змін». Заходом охоплено всі територіальні громади області.

На 24 вересня 2026 року фахівцями Навчально-методичного центру заплановано проведення засідання Клубу професійного розвитку практичних психологів закладів дошкільної освіти Вінниччини на тему «Роль фахівців психологічної служби ЗДО в оновленому Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядку застосування заходів виховного впливу: ключові зміни та особливості їх практичного застосування».

Фахівці Навчально-методичного центру психологічної служби системи освіти Вінницької області долучалися до навчально-методичних заходів для тренерів Національної тренерської мережі ГО «Ла Страда-Україна», проведених 11, 15 та 22 вересня 2026 року, зокрема щодо оновленого Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядку застосування заходів виховного впливу.

Працівники психологічної служби також впроваджують просвітницькі та профілактичні програми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для різних вікових категорій здобувачів освіти та програму «Протидія торгівлі людьми», спрямовані на підвищення рівня обізнаності дітей щодо безпечної поведінки, захисту прав та запобігання потраплянню у ситуації насильства й експлуатації.

Проведена робота сприяла формуванню в учасників освітнього процесу розуміння принципів рівності, недискримінації, безбар’єрності та інклюзивності, розвитку навичок чутливої комунікації та відповідального реагування на прояви булінгу, дискримінації та насильства.

Важливим результатом стало розширення розуміння безбар’єрності – від поняття, пов’язаного переважно з фізичною доступністю, до комплексного підходу, що охоплює культуру повсякденної взаємодії, комунікацію, психологічну безпеку, соціальну включеність та рівну участь людини у житті громади.

Проведення заходів у різних форматах – від інформаційних годин і тематичних занять до тренінгів, рольових ігор, диспутів, воркшопів та практичних вправ – забезпечило можливість не лише інформувати учасників, а й залучати їх до обговорення життєвих ситуацій, пошуку моделей коректної поведінки та практичного відпрацювання навичок взаємодії.

Системна діяльність психологічної служби доповнила безпосередню просвітницьку кампанію комплексним психолого-педагогічним супроводом, профілактикою булінгу та насильства, підтримкою внутрішньо переміщених дітей і сімей, розвитком резилієнтності та формуванням безпечного освітнього середовища.

Залучення до цієї роботи дітей, батьків, педагогічних працівників, фахівців психологічної служби, представників поліції, соціальної сфери, громадських організацій та інших партнерів сприяло формуванню спільного розуміння відповідальності за створення безпечного, інклюзивного та недискримінаційного середовища.

Таким чином, просвітницька кампанія стала складовою системної роботи із формування в територіальних громадах культури поваги до кожної людини незалежно від її індивідуальних особливостей, стану здоров’я, життєвих обставин чи досвіду, а також сприяла створенню умов для повноцінної участі осіб з інвалідністю, осіб з інвалідністю внаслідок війни, осіб з особливими освітніми потребами та інших вразливих категорій населення у житті громади.

Подальша робота в цьому напрямі передбачає продовження системної просвітницької та профілактичної діяльності, посилення міжвідомчої взаємодії, розвиток професійної компетентності фахівців та залучення всіх учасників освітнього процесу до формування культури безбар’єрності, взаємоповаги, чутливої комунікації та недискримінації.