Налаштування доступності 
Пошук
Президент України Володимир Зеленський узяв участь у засіданні Коаліції охочих, яке відбулося у форматі відеозв’язку.
На ньому співголовували Президент Франції Емманюель Макрон, Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Загалом на засіданні були присутні 40 учасників, зокрема державний секретар США Марко Рубіо.
Разом із Главою держави до засідання з Києва долучилася заступниця Генерального секретаря НАТО Радмила Шекеринська.
Володимир Зеленський подякував за підтримку України та скоординовану роботу заради спільної безпеки.
«Ми твердо віримо: до безпекових рішень щодо України має бути залучена Україна – такою була наша позиція в Женеві й завжди. До безпекових рішень щодо Європи має бути залучена Європа, і те ж саме стосується Канади, Японії, Австралії, Нової Зеландії, інших країн та всіх інших народів. І це просто справедливо, і це справді працює», – наголосив Президент.
Володимир Зеленський зазначив, що після зустрічей і переговорів, які відбулися в Женеві, є позитивний результат. Україна має рамку, яку там розробили команди, та готова рухатися вперед разом зі США, за особистої участі Президента Трампа, з Європою, з лідерами й усіма партнерами, що мають сили та можливості допомогти.
«І я готовий зустрітися з Президентом Трампом – є чутливі моменти для обговорення, вони все ще є, і ми вважаємо, що участь європейських лідерів може бути корисною», – акцентував Глава держави.
Водночас Президент зауважив, що на тлі війни Росії, яка досі триває, Україна потребує оборонної підтримки та підтримки стійкості. Також необхідно зберігати санкції проти РФ, нарешті спрямувати заморожені російські активи на посилення захисту України та розробити працездатну рамку для розгортання з боку Коаліції охочих сил стримування в Україні шляхом підписання відповідного меморандуму.
«Ми завжди висловлювали підтримку зусиллям Америки, щоб покласти край цій війні. І ми єдині в підтримці справедливого, гідного й тривалого миру для України, який збереже її суверенітет та забезпечить її довгострокову безпеку», – заявив Президент Франції.
Емманюель Макрон також зауважив, що рішення, які мають наслідки для інтересів Європи й НАТО, потребують спільної підтримки європейських партнерів і союзників по Альянсу. Крім того, за його словами, необхідна умова для миру – надійні гарантії безпеки, що є однією з головних місій Коаліції охочих.
Кір Стармер зазначив, що на переговорах у Женеві Україна запропонувала конструктивні зміни до американських пропозицій. Прем’єр-міністр Великої Британії додав: важливо й надалі керуватися принципами того, що Україна повинна мати можливість захищати себе в майбутньому. Український суверенітет має бути збережений, а питання щодо України та її майбутнього повинна визначати Україна.
Він також закликав посилювати тиск на Росію та продовжувати роботу над надійними гарантіями безпеки для нашої країни в майбутньому та зміцненням української ППО вже зараз.
«Багатонаціональні сили в Україні будуть життєво важливою частиною цього процесу. Наші військові, які дуже наполегливо працювали останніми місяцями, продовжуватимуть роботу над готовністю цих сил. І ми також обговоримо наступні кроки з американськими військовими щодо їхнього власного планування», – повідомив Кір Стармер.
Фрідріх Мерц зазначив: одним із ключових завдань зараз має бути робота над тим, щоб нарешті посадити Росію за стіл переговорів.
«У нас зараз позиція, яка узгоджена між Україною, Сполученими Штатами та Європою, але Росія відсутня за столом переговорів. Тому ми повинні зробити все можливе, щоб чинити тиск на неї», – зазначив Федеральний канцлер Німеччини.
У засіданні також взяли участь: Президент Кіпру Нікос Христодулідіс, Президент Литви Гітанас Наусєда, Президент Румунії Нікушор Дан, Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, Президент Фінляндії Александр Стубб, канцлер Австрії Крістіан Штокер, Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама, Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, Прем’єр-міністр Болгарії Росен Желязков, Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, Премʼєр-міністр Естонії Крістен Міхал, Прем’єр-міністр Ірландії Мікхол Мартін, Прем’єр-міністерка Ісландії Кріструн Фростадоуттір, Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес, Голова Ради міністрів Італії Джорджа Мелоні, Прем’єр-міністр Канади Марк Карні, Прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден, Прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф, Прем'єр-міністр Нової Зеландії Крістофер Лаксон, Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, Прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегру, Прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб, Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала, Прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч, Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, Президент Європейської ради Антоніу Кошта, Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, Висока представниця Євросоюзу із закордонних справ і безпекової політики Кая Каллас, віцепрем'єр-міністр, міністр оборони Австралії Річард Марле, віцепремʼєр-міністр, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Греції Йоргос Герапетрітіс, міністр закордонних та європейських справ Хорватії Гордан Грлич-Радман, радники з питань національної безпеки Латвії та Японії.
