«Я дуже люблю свою роботу. Люблю спілкуватися з дітками, люблю готувати – це моє»

Ірина Містота – кухарка Стрижавського ліцею №2. У шкільному харчуванні вона працює близько 10 років. За цей час змінилося багато – і саме меню, і підходи до приготування їжі, і умови, в яких працюють кухарі.

Каже, добре пам’ятає, з чого починала: тоді на одну дитину припадало 21 грам філе та 21 грам крупи. Сьогодні порції стали повноціннішими: більше овочів, фруктів, м’яса, круп. А продукти, які отримує кухня, – якісні та свіжі.

Для пані Ірини це відчувається не тільки на кухні. Найкраще про зміни говорять самі діти.

«Вони завжди біжать у їдальню, завжди щасливі й задоволені. Кажуть: “Ми не можемо дочекатися, коли підемо в столову”».

Щодня на кухні – багато роботи. Почистити овочі, приготувати десятки порцій, встигнути все до обіду. Але тепер кухарям допомагає сучасне обладнання. Наприклад, коли стало зрозуміло, скільки часу забирає ручне чищення картоплі, для кухні закупили картоплечистку. Є пароконвектомати, жаровня та інше необхідне обладнання.

«Нас чують і нам допомагають. Якщо виникає якесь питання, ми говоримо про це – і намагаємося його вирішити».

Але найбільше Ірина цінує інше - ставлення дітей.

Одного разу до неї підійшов школяр і простягнув шоколадний батончик.

«Я вас хочу пригостити», - сказав хлопчик.

Ірина спочатку відмовлялася, бо думала, що дитина принесла смаколик для себе. Але він наполягав. Хотів подякувати кухарям за те, що вони для них готують.

Для Ірини це був дуже теплий момент. Бо за щоденною роботою, великими каструлями й ранніми підйомами іноді достатньо одного такого «дякую», щоб зрозуміти: твою працю бачать і цінують.

Реформа шкільного харчування змінює меню, підходи та кухні. Але її результат можна побачити і в таких простих моментах – коли дитина із задоволенням чекає обіду, дякує кухарю і хоче пригостити людину, яка щоранку готує для неї їжу.

А для Ірини Сергіївни це і є найкраща оцінка її роботи.